Збірка: Хвороби і втечі
У холодних снах
твоє вінчання
із телебаченням.
За пустелями вікон
мовчання – це засіб
детонації тиші.
Хто заповнить вигаслі вени
свіжою кров’ю?
Я можу хіба
накреслити тишу
на долоні сліпого,
але хто намалює
на банківській картці
трохи свободи?
Залий повний бак
п’янким безумством,
тримайся дороги,
як риба – ріки.
Запам’ятай свій напрям –
у бік останніх ілюзій.
Прийми в своє серце асфальт
і дорожню розмітку.
Поцілуй від мене
осінні світлофори,
які розмокли від сліз,
оплакуючи тих, що втекли.