Травнева
неба сповідь зливою,
срібло лилось,
просіяне котоновим ситом хмар,
маревом вранішнім,
білим пінопластовим цвітом,
однойменна травнева
повінь наповнила
світ, а віти як руки сягали неба,
що плакало, чи то сповідалось
жовтим сонцям кульбабок
поміж нефритових трав,
равлику, що виліз із хатки-
хітинової оболонки,
подивитись на туркусове небо,
яке чомусь плаче, не штучно,
по- справжньому,
а всі радіють....Чому?
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 9.00