Ми робим речі незпростих,
Зробивши навіть не згадаєм,
А віднести їх до лихих
Терпіння й волі ми не маєм.
Образити, штовхнути, на ура.
Плітки, гріхи, таке життя,
Замислившись таке буття.
А кинувшись лихе життя.
До кого бігти?Що просити?
Кому вклонитися до ніг?
Невже лише скажи, простити,
Тобі прощений буде гріх.
До Господа скажи молитву серця,
До Господа ти припади.
Вклонившися низесенько скажи,
Що так тривоже розкажи.
Незабувай нічого в світі,
Про все ти маєш розказать.
Лише тоді, як білі квіти,
Ти будеш рясно процвітать,
Тому що просить,дай останнє.
Той хто шукає, покажи.
Бо було, лиш таке писання давнє:
"Спаси, помилуй, все прости!!!"
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 4.00