Суцільна безнадія - життя...
Анютка Петрів — 27/04/2009 - 21:57
Збірка: Алфавіт моїх почуттів
Візьмеш до рук Ти смолоскип надії,
Котрий жевріє, як на вітрі вогонь.
Піднесеш до мене, надіючись, що зігріє,
Тримаючи, не обпечеш долонь.
Вогонь обпече тільки моє обличчя,
Запалить волосся, спалить життя,
Але чи буде надія наділена змістом,
Якщо у зневірі існую я???
Ніхто не змусить з надією жити,
Навіть, якщо пришити до себе.
Не буде в мені надія жевріти,
Не трать її... Суцільна безнадія - життя...
Кількість рецензій: 3
Середня оцінка: 5.67