Картина.Імпресія.Ню
Черезова Варвара — 22/04/2009 - 22:08
Язик. Піднебіння. Чи може уже піднебесся?
Цілуй мої скроні, бо вже їх цілує вогонь.
Я буду одною з речей чи неправильних версій
Яких не позбудешся і не забудеш либонь.
Я буду. Бо втратити варто, та варто пізніше.
І ти мені будь… Ну скажімо… А втім – просто будь.
Бо я відшуковую шпарки, а потім і ніші,
Щоб влити туди ностальгію капризну, мов ртуть.
Ти слабко пручаєшся. Парко. Збирається дощ.
І скронь нецілованих цнота. Боїшся вогню?
Цей танець страхів не урветься невчасно і що ж?
Стою непорушно. Картина. Імпресія. Ню.