Танк з вусами
Василь Триндюк — 9/01/2010 - 11:21
Я, оце, про жінок поговорив би. От ми тут, всі мужики сидимо, бабів немає, то можна саме про них і потеревенити. Як кажуть: У лісі - про баб, а з бабами – про ліс. А що? І правильно! А як тут інакше? У них же, інше все... Ну, вуха там, наприклад... Отож, не все їм потрібно чути в розмовах наших...
-Що ти там, Федьку, кажеш?
-В армії наш каптьорщик, вірменин Рафік, казав, що найгарячіші жінки обов`язково з вусиками!
Познайомимось
Василь Триндюк — 9/01/2010 - 11:19
Здрастуйте. Ну, що, давайте знайомитися. Звати мене Василь. А прізвище - Триндюк. А по батькові я Терентійович. От і маю: Василь Терентійович Триндюк. Народився в селі над Дніпром. Тут зараз і живу. Довелося пожити й у місті. Навчався спочатку в ПТУ на тракториста. Мало не сів там за бійку. Випадково проходив поряд, а міліція замела разом з усіма. Мене з бурси через 2 роки мама ледь забрала. Вже скільки усього їм вивозила, щоб через вечірку атестат видали. Потім відправила до інституту на історика. Поступив. Отримав диплом. Майже два роки вчителював.
Афоризми та думки
Elvis — 29/12/2009 - 11:37
***
Хочеться бути добрим та, водночас, щоб цим ніхто не користувався.
***
«Загубитися» - зачепитися губою.
***
Головний конфлікт жіночої натури – виставити на показ все чим нагородила природа та, одночасно, все таки щось начепити з одягу.
***
Колектив фірми захопився теорією візуалізації (яка зарз є дуже модною) і всі дуже сильно бажали, щоб їх фірма процвітала, а вони не втратили роботу. Тільки шеф цього не знав і одного не дуже прекрасного дня усіх звільнив через кризу.
***
ЖАРТ ПРО ЖІНОЧУ ДУШУ
Валентина — 15/12/2009 - 13:50
Історія тлумачить вправно,
Що жінка із ребра Адама
Колись з’явилася на світ.
Тепер (не першу сотню літ)
Чоловіки шукають храми,
Де жінчина душа лежить.
Ще й пишуть оди на папері:
“Душа і як її знайти”.
І щоб добитися мети,
Сокири трощаться і двері.
Минає час, і ось про нас
Надряпані солідні книжки...
........................................
Чоловіки, де ж розум ваш?
Чому ж ви дивитесь на ніжки?
Кошачий концерт
Валентина — 3/11/2009 - 12:30
У котів концерт, гастролі,
Без реклами і афіш –
Опера для всіх, та й годі,
Під гучне: то тпрус, то киш!
Лине пісня про кохання,
А маленькі горобці
Цвірінчать на ті зізнання,
Наче критики-митці.
Два солісти, два таланти
З тарантели почали.
Цим котам іще б пуанти,
І вони таке б змогли!
Польку, вальс, легку мазурку,
Що не рух, то справжнє "па".
Зачарують кожну Мурку
Два закоханих кота.
І байдуже, що з кватирок
Ллється на співців вода.
Для любові нема мірок
І кордонів теж нема.
ПРО ГОРОБЦІВ І ЖУРАВЛІВ (без політики)
Валентина — 12/10/2009 - 13:05
Летять у вирій журавлі,
А горобці лишились вдома.
Ці куцохвостики малі —
Велика зграйка і відома.
Під стріхами чужих домів
Їм жити затишно і сито…
А що до милих журавлів —
В тих закордонне є корито.
Гумова необхідність
Валентина — 9/10/2009 - 14:20
Підійшов до дідуся онук – років три,
І питає:
– Дід Василь, поясни мені,
Ну для чого мій татко вчора вже під вечір
Заглядав у магазин “Сексуальні речі”?
Дід, як статуя, завмер,
Зовні весь змінився,
Злегка сіпає плечем,
Наче удавився.
А онук не поміча і веде розмову:
– Ще картинка там така про тітку резову.
– Розумієш, – дід, нарешті, здобувся на слово, –
У житті всього бува, і всякі умови.
Я колись, ще на війні, на флоті служив
І в поході без жінок по півроку жив.
Не було із ким тоді мені говорити,
Дуже тяжко без жінок на флоті служити.
Жартома
Ярослав Клочник — 25/08/2009 - 13:06
Я жартома живу,
Я жартома працюю,
І люблю теж я жартома,
Свою дорогу жартома малюю,
Рахую дні, години, роки - жартома.
Серйозності в житті багато,
І шлях свій проживеш дарма,
Якщо з життям не будеш жартувати.
Звільнись від повсякденного ярма.
Листя зеленого лісу
Захар ван дер Бюйтен — 5/08/2009 - 13:58
Найпопулярнішими звірями в лісу були Білочка і Кабанчик. Одного разу вони не поділили жолудь. І з тої пори стали найлютішими ворогами: Білочка кидалася горіхами та жолудями згори в Кабанчика, а той підстерігав Білочку, коли вони злізала з дерев. Тому Білочка завжди нервувала, коли опинялася на землі, а Кабанчик з підозрою дивився на кожне дерево. Мало не весь ліс поділила ця ворожнеча… *
* Тут листок уривається, бо решту через злочинний недогляд бібліотечної Миші з’їла якась Комаха. Миша страчена через з’їдання. Пошуки Комахи тривають.
Віршики маленької україночки
Коко — 29/07/2009 - 23:35
Я напишу віршика
і покажу вчительці
А вона, така погана,
сказала, шо мені не можна давати ручку
Дядько в телевізорі
з тьотькою цілується,
потім зажимається,
потім шось під саксофон
аморальне коїться.
Мама з татом дивляться,
значить, і мені можна.
Стоїть береза посеред поля,
стоїть і хилитається.
Мимо проходив дядько Степан,
ой, не судилось йому мимо пройти.
Полюбила-покохала
молодого москаля,
він на рік за мене старший,
ходить аж у другий клас.
А у нього й мати, й тато
голосували за Януковича.
тато як дізнався,
то надер Сєрьожі задницю.
FINE