Бізнес
Василь Триндюк — 20/04/2010 - 15:49
От зараз багато хто в селі пішли у бізнесмени. А чому б, ото, це? Однім, легких грошей хочеться, а іншим, мо`, просто кусаць хоеца й податися більше нікуди. Але у цій справі обов`язково потрібно необхідну торгову жилку мати, бо інакше нічого не вийде. Я, от, теж пробував кілька разів. А що? Труд на землі не із легких, а тут, наче й нічого важкого. Та ще й моя Марина сказала, що не завжди ж мені у трактористах ходити. А виявилось, що, мабуть, таки, завжди... Видно, з жилкою цією у мене недохват. Коротше, слухайте, як я був бізнесменом...
Основний смак
Василь Триндюк — 17/04/2010 - 19:50
-1-
Сидимо, ото, ми, якось пообіді, а саме, на бригаді в тіньочку й сальце злегка зав`язуємо. Самі мужики, бабства поруч, аж геть немає. Ну, хто за столом сидить, а хто й лежить тут же поряд на травичці. Це, в кого яка конструкція особистого салозав`яза. Ну, то й теревенимо, як звичайно. Бо, сам процес це дуже любить. Таке гарне своє сало та й на собі викохується… Коротше, розмова, таки, добре цьому сприяє.
Тореадур
Василь Триндюк — 7/04/2010 - 21:06
А я, взагалі, люблю тварин... Вони ж такі корисні. З них скільки всього можна виготовити. Якби не тварини, то були б ми вегетаріанцями в березових личаках та травяних репетонах і з розлогими лопухами на головах. А, як же тоді льодовиковий період? Вимерли б, мов ті мамонти. Тільки мамонти, мабуть, з голоду, а ми, з голоду, холоду та остюків з реп`яхами у важкодоступних місцях. Отакі вони, тварини ті, незамінні. Життя, можна сказати, нам всім урятували. Їх любити з самої тільки вдячності потрібно. Але, як говориться, не передати б куті меду. Бо тварина, вона й у Африці тварина.
Ніч під гуртожитком (записки юного скаута)
Rory — 11/03/2010 - 22:16
00. 30.
В гуртожиток я явно вже не потраплю. Треба йти по пиво – а що ще можна купити на останню троячку?
00. 53.
Після довгих блукань у пошуках туалету (місця, де можна спокійно попісяти без зайвої пари очей) моя експедиція, як мовлять брати-кацапи, «увінчалась успехом». Як мало треба людині для щастя. Йду шукати нічліг. Під міст – страшно. Біля водички (трав’яне місце) не випадає – прогнало стадо диких собак Дінго. Бомжувать, так бомжувать. Хеллоу, лавочка.
01.15.
Поважна особа
Василь Триндюк — 11/03/2010 - 13:13
От ще давньогрецький мудрець Архімед говорив, що самолюбство - це важіль, на якому тримається Земля. А, що? От у мене був знайомий, Гена Кока, який стріляв курити в такий собі хитрий спосіб. Казав багатому на цигарки: дай закурити, якщо ти не гомозяка . І, що, ви, думали? Звичайно, давали, бо дати закурити було значно дешевше, ніж визнати себе таким. Правда в нього згодом сталися проблеми, коли наскочив із своєю фразою в місті в кафе на якогось там поета-естета. Той солодко її прослухав і відповів:
На, бєрі сігарєту, шалунішка губастєнькій, еслі ти тоже голубой.
* Вітаю всіх з 8 березня!!!
8 Березня – це свято,
Тільки не для нас із татом.
Пам’ятаю я той рік,
Вірте, ні, а то був шик.
Баба Пріся і дід Костя
Завітали до нас в гості.
За обідом, як завжди,
Дід і батько “понесли”.
Завели вони балачку,
Що без них сімейна тачка
Ні туди ані сюди,
Як тим ділом не крути.
Бо вони, бач, мозок справи,
А жінки – це так, приправа.
Посміхнулися жінки,
Кажуть разом: “ Ми пішли.
Раз до всього ми приправа,
То тепер це ваша справа.
Розбирайтеся самі,
Як варити і пекти.
До побачення! Бай!Бай!
Не чекайте нас на чай.”
Не розводячи базару,
ВІн був Депутатом Верховної РАди (стьоб на С.Жадана)
Женчик Журер — 15/02/2010 - 16:57
Він був депутатом верховної ради
Таємно брав участь у гей-парадах,
Знімався у порно по вихідних.
Друзі його демократи-дебіли
Говорили: ми всі копрофіли,
І саме тому ми по вуха в лайні.
Раду Верховну заповнили Геї!
Які дотримуються ідеї:
Народ нас любить і все простить.
Ми думали, є ще в парламенті жінки,
Та, судячи з їхньої поведінки,
Кожна з них рядовий трансвестит.
Але є ще партія комуністів,
У них ідеї кристально чисті,
І гріх Содому їх не спіткав.
Жінки їхні хтиві, мов кобилиці
З великими цицями і сідницями –
Це те, що потрібно чоловікам.
косміческа любов (романс)
Женчик Журер — 15/02/2010 - 14:51
Забути храпи, хрюки, хряків з хроном,
І полетіти в космос без ракет.
Я Вам пришлю в косміческіх кондомах
Шматочки ґрунту неіснуючих планет.
Ви так змарніли, що останнім часом
Обвисли груди під вагою літ.
На животі з’явилися ковбаси,
І наче моль побив сідниці целюліт!
Я Вам, о, бестіє, безцільна і безцінна,
З польоту привезу хламідіоз.
Переді мною прогинали спини
Дівки із дивним діагнозом «сколіоз».
Я заробив кармінний дивний шанкер.
І геморою тягосні вузли.
Ах, не влаштовуйте мені театр!
Ще розібратись треба, з ким бували Ви!
Нам венерологи такі пропишуть ліки,
Мутація
Василь Триндюк — 6/02/2010 - 20:05
Ви, знаєте, річниця чого була вчора? Що, ніхто й згадати не може? Так впилися? Ага, тепер правильно, Чорнобиля. Да, вже скільки років пройшло, а в нас так нічого й не змінилося. Тоді у 86-му нікого нам у село не підселили. Минула чаша сія. Кажете, радіація до нас теж не добралася? Вся на Білорусію, Польщу та гарячим прибалтам із вікінгами дісталася? Ага, растуди його, коній меконій! А наш Дніпро? Чорнобиль же, бабахнув вище за течією й по річечці вся ця радість ласкава й прийшла до нас. А любов до рибки, раки, мокрі сраки, тобто, купання, й худоби напування? Так–так-так...
Серіаломанія
Валентина — 4/02/2010 - 12:20
Надивилась серіалів наша баба Катя
І тепер усе міняє з дурного завзяття.
Каже діду:
– Я, мій милий, знатна сеньйора,
Бо у мене кури, гуси та дійна корова.
А у Дуськи тільки кури і стара коза,
Тож до знатної сеньйори та не доповза
— Діду, ти чого стоїш? – веде баба далі, –
З кумом виясни піди бізнесу деталі.
На! Вдягни пінжак, штани з діркою в кармані.
Вони хоч старі, страмні, та як від “Армані”.
Та як будеш із Петром сінокіс косити,
Не забудь куму до нас на раут запросити.
Я вдягну сіренькі капці та сукню тоненьку,
Буду схожа на Альберта та рідную неньку.