Штучно подовжений термін життя,
Мабуть,уже добігає кінця...
Мозок невпинно гризе каяття,
Що заповзає із рипом дверцят,
Тих,за які зазирнувши хоч раз,
Вже не повернешся...Боже,прости!
Витри із пам'яті прикрість образ.
Так,я жорстока! Вибач і ти!
Навіть засліплена шалом атак,
Я не хотіла ніколи,щоб ТАК...
Кількість рецензій: 5
Середня оцінка: 9.60