Слідами Вічного Променя
Консуело — 24/11/2008 - 11:57
Збірка: Майже вільне божевілля
Конкурс: Екверлібріум
Інколи життя зачиняє двері...
Нам з тобою про це відомо, еге ж?
Двері у кожного свої,
за ними те, - для чого ми Є.
Спробуй знайти вікно, в яке можна залізти...
Розбиваючи скло, не лякайся порізати руки.
Найвища мета не виправдовує сліз,
але сльози - змивають кров.
Глянь - сонце ще й досі світить,
не переймаючись тим,
що люди - вже не першу тисячу років -
чекають його загибелі.
Знаєш, не вір усьому, що кажуть
ті, які втратили крила... і приросли до болота.
Їм просто зручно - вважати себе мохом,
не помічаючи смороду довкола.
Але доки живуть кольорові сни,
доки тебе дивує тепло долонь,
пам"ятай: Ти можеш змінити світ.
Варто лише подолати страх,
переступити через власну тінь...
Просто сказати собі "я готовий іти",
навіть якщо не віриш у це - дарма...
Шлях за дверима знайде тебе сам.