катарсис
Ihor Zubrytskyi — 18/09/2008 - 23:40
Оцінка: 10/10
Порвало, потім зашило і знову порвало, як на мене - найкращий твій твір (з прочитаних мною).
"Ми ж…
Осрамлені обм’яклим тілом й безсилим порухом рамен
Безоким поглядом зотлілим, знебарвили красу знамен утіхи й сміху"
"Брехнею впившись наче гноєм
Де ж ділась вовча ваша лють?" - сильно.
Не люблю я співати дифірамби, але тут доводиться:) За силою чимось нагадує "Похорон" Франка, якого я не читав, весь час часу нема, але образ твору встиг вифантазувати готичний і химерний.
Катарсис... рідко який твір доводить мене до цього стану.
P.S. л'ють=ллють, льють=ллють:)
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.
Re катарсис
CHUCK — 19/09/2008 - 01:00Ну якщо мій вірш здатен викликати Катарсис і не в кого-не будь, а в самого активного автора Глоси!!! - це щось таки значить!! Ігор, а для мене твоя похвала стала Катарсисом))))) Я приємно вражений такою твоєю рецензією... Дякую!