Хороший твір, дійсно. Жалко Васю...“хлопця селянської зовнішності“, - не знала, що така буває:)... ніхто з ним посплікуватись нормально на може... Думаю, що і я б злякалася, бо ж “бувальці“ кажуть, що оті часом народ з собою забирають, а кому ж туди охота отак раптом, нагально:)

Ще одна, дрібна, думочка,- а не краще було б, - в кінці,- виразити йому (Васі) своє захоплення чисто українським щирим жестом (дати дулю:), аніж якимось американським, за вуші притягненим (навіть не знала, що він в україні фігурує; але не звертайте уваги, я - відстала-а-а...)