Дикі рози...
Вітер Ірина — 3/06/2008 - 23:37
Збірка: Ностальгічні чотирнадцять
Дикі рози... колять, вбивають відтоді мої сни, прикуті
До твоїх очей, рук, спогадів, думок, серцебиття.
Дикі рози... А серце щемить, без нахабної люті
Дикі рози розпинають терпеливе минуле життя.
Я позбуваюсь крайнощів тебе згадати, любити.
Неможливо тебе любити, але й ховати дружбу
Так часто-густо в безкрилоангельські санскрити
Не можу... А вітри повсюди хвалять тугу.
Дикі рози... колять, вбивають відтоді мої сни, прикуті
До мовчазної тиші й твоїх білих серпанків щастя.
Гіркіша від сліз вже не стане даремна покута.
Дикі рози... Від них помирають. Повинен це знати...
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 8.00