Клавіші моїх думок чорні і білі :
Білі – як твій комірець
Чорні – як нитки на ньому
шість яв Леніна на фортепіано
і одна пісня Ленона
виграє на них
каблуками (підборами?)
каблучками обручок з фольги
виграє... затихаючи під схлип іржавого сидіння
виграє увертюрою
до чийогось кохання
віртуозні пальці вправляються із клавішами
мов гурман-японець з паличками для суші
линуть звуки музики, мов вода з-під парасолі
линуть з пустого вікна
дарма –
мене ніхто не навчив грати...
Зрадити, зранити?
Нити від закидів совісті,
Вісті давно не приходять,
Ходять, ходять між поштовими скриньками.
Камо грядеше?
Дешеве перевтілення
Втілення мрій у минуле,
Лементом трамвайної коліі,
Олії подорожчанням,
Рембрантовим пензлем
увіковічнена зрада.
Не зрадити, не зранити,
Не нити...
Жити, любити, вірити,
пити з твоїх уст зраду-
твою!
Проба-чи-ти...
Зоря для четвертого пророка
Консуело — 18/12/2008 - 16:50
Гіркувато-пахучий димок над стріхами
куриться,
вияснюючи присмерк синього вечора.
Розпорошисто-зимово вітер насвистує.
Згорьовані горобці - на паркані понадувались,
слухають...
колядувати вчаться разом з дітлахами
"Нова радість стала...", "... нині Діва сина"...
А снігу - досі нема.
Господині у білих сорочках печуть пироги
і калачі, плетені золотими косами.
Товчуть у ступах пшеницю дідугани -
буде кутя... Буде нове Різдво.
Стурбовано мотлошаться кури, не можуть заснути
місяць примружено посміхається...
а Бровко на давнього приятеля дочекатися
Мило
Синоніми : гарно, чудово, солодко, цікаво
Мило
Кремове? Біле? Господарське?
Пасує до краватки, яку зав’язуєш лише один раз
На похорон
Бо пасує
Синім, мов бите скло, тонким пальцям
Що грали симфонії Чайковського
В чужій уяві
Що збирали дощ
І пестили голубів
Мов у казці про Сплячу Красуню
Трон
Без оздоблень
І без вагань
Щоб піднятись ще на один щабель
Модної індустрії
Де оцінять краватку
Вдихнувши поцілунком щось схоже на нове життя
І скажуть :
Мило
Еспресо
Чорний – як ранок
Ранок – холодний – як вчорашній еспресо
Трохи сіруватий – долий молока
На суху шкіру
Сухі спогади
Втомлених думок
Цукор – пече
Додавати обмежену кількість
Лічити піщинки
Лікувати час
Лакованими фото
Лаконічними словами
Цукрозою...
Лічити номерні знаки
Кожного авто
Лічити номерні знаки
Твоїх думок
Сумувати за тим
Чого не було
Рейк*явік
Жар_птиця смутку — 17/12/2008 - 17:43
В нічній галереї картинній
Вкриваю думками зимове колосся
Їм постулати й канони дешеві
Каїн вбиває Авеля досі
Життя зриває плевру мозку
Вашого мозку
Мозок і кості!
А полотно душі моєї
Іще вкривають абрикоси,
Морози...Навколо серпневі морози
ВОди життя швидкоплинні
Відійшли життєдайнії води
П*ю дешевий портвейн
Тухлими яйцями пропитаний
Трупи живуть у Рейк*явіку
Щастя – коли тебе ввечері з роботи
зустрічає світло у вікні.
Щастя – чудернацький букет
під дверима, зібраний його руками.
Щастя – присвячувати свої творіння
його присутності.
Щастя – бути банальною і нецікавою.
Щасливі люди завжди невидимі.
Щастя – червоніти через безглузді вчинки,
зроблені, щоб привернути його увагу.
Щастя – фальшивити на кухні і
не боятися гнилих помідорів.
Щастя – недосмажена курка з кров’ю
і пересолене рідке пюре.
Щастя – сніговий замок на подвір’ї
і сторож-сніговик з морквяним носом.
Щастя – загадувати бажання в Новорічну ніч
Тону у сірості зими, хоча вона буває білою,
Воює вітер із моїми мріями, як з хмарами.
Ми просто йшли до неї а вона замучила безсніжжям,
Ямища бездоріжжя вирили метеорити сварок,
Рокнролом оглушили мелодію першої зустрічі,
В річці під сірою кригою без кисню втоплені дотики,
Кинуті із скелі в урвище безнадії
Надії, на те, що можна почати з чистого листка,
Безсніжжя...Чому? Зима ж буває білою.
Чорничні ночі
Lana — 16/12/2008 - 22:30
Кафе "Ключ" на людній вулиці мегаполісу,
Лісу тут нема, бо загазованість, Нью-Йоркська тиснява,
"Я вам можу подати чорничний пиріг",
густосинява темінь ночі,
Очі дивились в очі, ще не підібрано ключ до миті,
Ті, що по ту сторону вікон там, а вони -тут,
Чоловік і Жінка, Погляди у минуле занурені,
Ні, кожен у своїх сувоях памяті за двостулковими скляними дверима,
Рима передчуттів своєї причетності,
Стікає дощ по шибах, змиваючи порох минулого,
Ого, оце воно - поцілунок з присмаком чорниці і синьої ночі,
А все-Очі.
( Враження на фільм "My blueberry nights" Кар Вонг Вейна)
Дотримуючись певної термінології,
Мусить дуже чітко бути сформовано у ланцюгу Т-А, Ц-Г,
Бо так має бути, як на 52 сторінці у "Біології",
Але у твоїй формулі душі замало хелперів радості.
Ти знаєш все до точності і прораховуєш до безконечності,
Пояснюєш усі закони природи так по-науковому,
Наприклад , ти впевнений, що листок восени жовтіє,
Бо в його хлоропластах нема хлорофілу від браку ультрафіолету.
А коли я сумую, ти пояснюєш мені про механізм нестачі певного гормону,
Ну, -серотоніну, здається. А може це хибний opinion?
Невже для всього потрібні аналізи?