Воно сидить під давно потухлою піччю, закриваючи час від часу ручками очі. Мохнате, добре, але трохи налякане створіння Воно. В воно немає імені. Воно й звуть ніяк.
Великі сльози скапнули на стареньку жилетку. Це треба ж було знайти в книжках значення імені, яке насправді виявилося звичайнісіньким словом. Колись було ім’я, так. Тепер його нема, це звертання до середнього роду однини.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 8.00