Зіткана з весен
Erla — 11/04/2009 - 00:19
Ользі Заводній присвячую
По вінця спокоєм наповнена душа..
Очей відлуння блиском б’є у серце
Злітаєш з кожним кроком в небеса,
Пливеш по хмарах незліченних весен..
Захована в долинах і лісах
Зажурена.. весела.. наче пісня..
Течеш, прозорою водою, як ріка
Віночками заквітчана так ніжно
Роси ранкової краплини на вустах
Туман молочно-білий, наче сукня…
З небес злітаєш, наче вільний птах..
В мелодіях загубленої лютні…..
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 10.00