Дзвін століть
Ihor Zubrytskyi — 9/03/2008 - 00:28
Збірка: Лабіринти душі
Відгриміла, відгула,
свята сповнена краса.
Тепер знову снів потоки,
проводжатимуть крізь роки.
Пролунає тихий шепіт,
то душі нервовий клекіт.
Тож пора вогонь гасити,
Щастя можна лиш приснити.
Засинаю, поринаю,
думку я наздоганяю,
промандрую, залікую,
рану давню й важкую.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 7.00