здається, що людина діє в своєму житті як художник...спочатку в уяві бачить картину, а потім бере пензлі і малює її на полотні. і вже далі вона набуває своїх справжніх рис, з шматками застиглої фарби, розводів...і свої омріяні зустрічі ми малюємо і в такі моменти хочеться бути, принаймі Мікеланджело