Невже
Pampeliška — 21/03/2009 - 00:36
Невже буде падати
сніг?
Востаннє, коли таке
траплялось, тебе
не було поруч.
Хмари сталево
посіріли,
їх щось обтяжує, як міґрена.
Невже таки впаде сніг
сьогодні?
Десь далеко за світом, який
мені довелось побачити,
ти існуєш недоторканно,
немов у потойбіччі.
І мені твій сніг ніколи не буде
мокріший, зимніший, аніж
холоднява листопадового вечору,
прожитого тут.
І для тебе проміння нашої осені –
неживе.
Я нині дивлюся вже
радісно на людей, що мені
усміхаються.
Я вже не плачу від жаху, що
ти не прийдеш.
Бо хай там як –
ти таки не прийдеш.
А я все плекаю тугу
за моїм серцем, що
не збулось,
що загибло десь там
під важкими снігами
гір чужих.