Порожнеча цього замисленого
Pampeliška — 10/03/2009 - 22:26
Порожнеча цього замисленого
парку, який звик до
болісного снігу
вже немов минулої
зими,
запрошує біль до мого
серця.
Сніг давно не білий,
та цього й не треба, аби
очам стало прохолодно,
а душі так, немов
її покликано
у тривоги, жаль, нікчемні
здогади, що співають
невеселої пісні
моїм живим, сьогоденним
думкам.
Образи пісні не живі
і не мають
нічого спільного із
ніжними паростками
тепла
цьогорічної весни.
Не живі... Але образи
зроджують
тугу за гірким щастям
минулих днів.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 9.00