розтринькування глузду
switlachok — 1/03/2009 - 16:39
Оцінка: 10/10
Я рідко хвалю....
Бо надто багато читаю:-)
Але цей Ваш вірш...
Дуже гарний. Справді дуже гарний...
Він має чудовий мелодійний ритм строф... Він читається як пісня...
А тема, ним заторкнута, навпаки, нелегка і непопсова. Цікава лексика поезії: висока і також просторічна.
- уривки снів -, - аромати трав -, а особливо:
"Віддавався світлу спокус,
Потрохи розтринькував глузд." - це найяскравіші рядки.
Гарний вірш - як ковток свіжого повітря у зачиненій кімнаті (з якої нині мені не вийти).
Дякую.
- Ввійдіть, щоб залишити коментар
- Подивитись предмет рецензії.