☼
switlachok — 23/02/2009 - 16:48
☼
по вже як сім літ зламаному телевізорі
дивлюсь якусь чорно-білу трагікомедію
яка чомусь і чимось
нагадує життя
може моє
таке як не є
де яблуні сивостолітні
відцвітають лише раз у вічність
де ворони в дзьобах
розносять любов а не відчай
де сніги проростають
птахами білими
і мовчанкою просяться в небо
чорно-біла трагікомедія
тривалістю у життя
чомусь і чимось
не трагічна і не смішна
Кількість рецензій: 5
Середня оцінка: 9.40