Матінко, моя вишнева гілочко
Tamara — 11/02/2008 - 20:50
Збірка: ІЗ ТЕРНАМИ В СЕРЦІ
Матінко,
моя вишнева гілочко,
нагідко срібна, зіткана з тривог,
до півночі над зошитами білими
ніч креслиш білим рукавом.
Виходиш проводжати.
За усмішкою
твоя сльоза прихована пече.
про щось завітне мовити не сміємо.
Ледь-ледь схиляюсь
на тремке плече.
Поцілувати навіть не відважуюсь.
Хіба вітрець обійме враз обох.
Садочок, двір, притінені конвалії...
Наш тихий рай,
в якому Мама - Бог.
Copyright ©2008 Tamara Hanenko