Навчіть мене грати в шахи
Диво... — 11/02/2009 - 18:27
Я – солдат на полі бою шахів
Кольору іскристого вина.
Перша йду не в першу вже атаку...
Чорно-білий сон! Лише мана...
Поле завузьке для легіонів,
І мій кінь далеко рве вузду.
Барикади... ні, вперед! За волю!
От би не заснути на посту...
Час сплива, і маємо чекати,
Доки мить прийде для Короля.
В шатах приголомшливо-картатих,
Це німе і грізне немовля.
Ну а поряд виринає Королева,
Сукня кольором пасує до клітин.
Все підвладно погляду шаленому :
Можна все! Лише каприз один!
Важко знати долю для противника,
Ми, відважні, несемо конкісту...
Крок – і ось... імперія палає!
Та шкода, немає тут шахіста...