Рожеве намисто
Биндас Оля — 9/02/2009 - 14:41
Коли ніч опустилась на місто,
Ти вдягаєш рожеве намисто,
І прямуєш туди,
Де немає біди,
Там солодких цілунків сліди…
Хтось ласкаво голубить волосся,
І зігріти в мороз не попросить.
Не хотів більш жалю,
Та тебе я вжалю,
Не почуєш, що вірю й люблю.
Тобі сумно, бо знов без опіки,
Б’єш незграбно ти дамові піки,
Розстріляєш до тла
Непотрібні слова,
Щоб не нила в душі голова.
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 7.00