Вмію мовчати
Lana — 22/01/2009 - 14:58
Ти кажеш мені: " Не мовчи",
Хіба ти не чуєш, як стогне чорне небо,
Подірковане голками блискучих зір,йому болить,
Хіба не чуш, як скиглить оголена, змерзла гілка клена,
Не може достукатись у щільне євровікно нашої оселі?
Не чуєш, як виє байстрюком вітер за стіною,
Гнаний циклоном з Атлантики до нас?
А ще прислухайся, щось шарудить там, під шафою,
Маленьке, сіре, голодне мишиня,
Матір якого ми спіймали вчора зранку на мишоловку.
Чуєш? Здвенить трамвай по рейках, перший,
виїхав на свій маршрут, а за кермом заспаний провідник,
проклинає роботу, погоду і безгрошів'я.
У кухні, чуєш? Свистить чайник,
Це означає, що ми не встигли поговорити,
А тепер треба збиратись на роботу.