ВОГОНЬ ПРИЗНАННЯ
Tamara — 23/01/2008 - 23:20
Збірка: ІЗ ТЕРНАМИ В СЕРЦІ
ВОГОНЬ ПРИЗНАННЯ
Тремтіли відблиски його в очах
Розширених.
Тривожно дихало мовчання.
Приречено між нас палахкотів
Гіркий вогонь мого нежданого признання.
(Як я вбивала іскри ті святі!
Як билася з вогнем, коли іще не був багаттям,
Молилася, щоб згас навік, а він
В мені, знеможеній,
Пожежею здійнявся.)
Прости.
Щоб вирватись тепер із вуст,
Йому потрібно було всю мене спалити,
Щоб не лишилось навіть слів,
Лиш клекіт полум”я у грудях.
Copyright ©2008 Tamara Hanenko