Збірка: Силует Кармен
Прийшов арештовувати цю жінку...
А мав із собою лише мотузку.
Вона ж - невагома,немов пір'їнка,
І серце солдата розбила на друзки.
Є ліжко,є люстро,і є циганка.
На ліжку сліди нічних аварій.
Цілунки у сутінках ллються п'янко -
Не можуть брехати ці очі карі.
На ранок вона таємниче зникла,
Накинувши плетиво чорних мережив.
А ти,солдате,гостри свої ікла.
Її не спіймаєш,як би не стежив...
Кількість рецензій: 6
Середня оцінка: 9.83