Я не кохаю тебе. Ні!
Хоч ти смієшся так привітно.
Навіщо ця любов мені?
Нехай мине все непомітно.

Навіщо нам це почуття,
коли майбутнього немає?
А потім жить із співчуття?
Нехай тепер воно сконає!

Обоє знаєм це на краще.
Ще крок, ще мить і забуття.
Та чом на серці важче й важче?
Облиш. Назад немає вороття.

Бо все, що було поміж нами
в думках лиш згадкою лишилось.
Ми жили днями, як роками,
немов усе це нам наснилось?