Збірка: Зимове віршування
Зима знов плаче літніми дощами,
А я не плачу, лиш сумую знов.
Своє те щастя викую словами,
А вітер шепче пісню про любов.
Мовчи, вітрисько! Бо закрию вуха
І не лунатиме у голові твій спів.
Хоч сьогодні ти мене послухай,
В душі бажання, в серці море слів.
Нехай вже сніг всі вулиці затрусить,
Нехай хурделиця замете шляхи,
Нехай мороз тебе за щоки вкусить,
Нехай малює в вікнах він птахи.
Нехай мороз на склі напише радість,
Нехай сніги посвітять уночі,
Нехай заліплять нашу злісну заздрість.
Прошу, невдачі, Зимонько, провчи.
Зима знов плаче літніми дощами,
А я не плачу, не сумую знов.
Мій сум заметений життєвими снігами,
А серце тане й мріє про любов.