Просперіті
RinA — 30/12/2008 - 23:23
Збірка: ІнколиНеПлачуть
в душі кришталь
над ними грози
сумні і монотонні сльози
в душі печаль
і без зупину
я марю що вдаряє в спину
мені ножем моя ж байдужість
і знову ніч і неминучість
свободу слова відбирає
а на прощання небо завше синє
і холод по душі як попіл
криштально чистий і напів
напів прозорий й винуватий
мине як день ця біль , як горози
і знову проти неї сльози
пустіть у вирій політати
блаженний той,
хто має журавля
а я і від синиці не відмовлюсь
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00