Епітафія (мрачно)
RinA — 30/12/2008 - 23:05
Збірка: ІнколиНеПлачуть
я хочу розірвати всі вени
і потекти з кров’ю по столу
і знищити всі свої гени
чи просто сказати у відповідь слову
що сірість обмежена плоттю німіє
а вечір із кров’ю як пиво виходить
і знову мене чистий комір жаліє
чи просто питає чи в мене виходить
наступне рівняння чи правило з мови
вивчаю напам’ять заспокійливі ліки
і тихо притихо вдається розмова
де купувати совість по скільки
вгрудях вже майже сто тисяч шматочків
там застрягає моє божевілля
але не знає чого то листочків
стільки злетіло на тепле каміння
щось ворухнеться і знову у кому
з смерті у сон у вісні до світанку
а на віконниці в домі чужому
вітер колише кухонну фіранку
благословення квітками осиплють
а під вином із квіток нова сила
чимсь знову тхне але вже не почути
бо не життя це а просто могила