Твої листи могли б пахнути зів*ялими трояндами...
Диво... — 12/12/2008 - 21:16
Благання зав’ялих квітів –
Полити. Вода? Отрута?
Благання. Пізно і гірко,
Арсеном, словами Брута.
В стакані усе порошкове -
Цукор і трохи чаю.
Розтерти мертві пелюстки,
Стерти думки ночами.
Кип'яч і тепло по шиї
Від пари гарячих пелюсток –
Шматочки леза й пружини,
Залишки скарбу Куско.
Тлін гарячого чаю,
Троянди і трохи листя –
Я не вживаю ліків,
Нащо? Коли запізно...
Бути, мов всохла квітка,
В напої твоїх усмішок.
Дарую тобі безсмертя,
Дарую, цілую, дИшу...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 10.00