Тобі присвячую….

Тихо плаче моя душа..
Тихо стікає моя сльоза…
Тихо стогне печалі слід..
Тихо спомин стікає з повік..
Морок тяжкістю обійняв..
Місяць в тиші себе сховав..
Стукіт серця згаса вночі..
Слід від слів порина в пітьмі..
Я розгублено дивлюсь в ніч..
Ти спустошено там стоїш..
Сповиває тебе вона…
Безконечна.. гнітюча тьма..
І смолою стікає потік....
Тихим криком з твоїх повік..
Мертвим птахом здіймається в ніч..
Але ні..
Ти стоїш..
Ти мовчиш..
Апокаліпсис в моїй душі..
Руки в кров..
А душа на межі..
Я зриваюся із ланцюгів..
Прориваю блокади дощів…
Я біжу..
Але рани болять..
Я спішу..
Але кров застига…..
Я стою..
Я вже стала німа..
Я вмираю..
Тебе вже нема…..