Щасливий номер всіх надій,
написаний дощем в зимовім світі.
І враз злетівший буревій,
навіє спогади про миті

Що в безтурботності прожиті.
І спокоєм наповнені серця,
думки пеленою напівприкриті,
життя сплановане спочатку й до кінця.

Після роботи можна й відпочити,
вдихнути свіжість зляканого часу.
Нічого можна не чинити,
перетворившись в світлу масу.

І так із дня на день іти,
Весь час як грудка цукру.
Повзти до легкокрилої мети,
і простягать до неї руку.