ти бачиш, я дивлюся в твої очі
ти знаєш, в них знаходжу я межу
ти можеш все робити, якщо схочеш
я дозвіл дам, я всесвіт покажу
хоча, я знаю - все це не потрібне
нам добре й так, ми сидимо, мовчим
невже кохахання наше болю гідне?
крізь скло я бачу, як надворі ллється дим..
так дивно ми з тобою любим,
себе, свободу, одне одного також
колись, напевно, щастя згубим,
але всі кажуть, ми до болю в долі схожі.

p.s. - 2 найдивніші людини знайшли одне одного...)))