Богиня?.. Ні!... Вона - Богиня серед ангелів... така добра... ніжна, розумна, чарівна, сяюча зірка серед темного неба... А голос?.. цілий ангельський хор не зрівняється з нею... знаю, що коли мені сумно, він мені допоможить... хоча й вона сама про це не здогадується... Деколи вона питає мене: "Чому ти так нервуєшся? Заспокійся..." Діло в тім, що коли вона в мене щось питає, мені не хочеться відповідати... щоб не забруднити пісню її глосу... всі слова які вона вимовляє - святі... без єдиного фальшу пісня, заколисує мене... мені тоді так добре... але що ж я можу зробити, коли не дає мені Життя, такого щастя... можливо через те, що воно неземне... не має краю бездоганності... А що буде коли її... не буде?.. Та нічого... тільки життя моє втратить колір... а я залишусь без почуттів, емоцій... темна хмара повисне наді мною... а дощу не буде кінця...