Параноя(білий вірш про чорний день)
Catya — 21/10/2008 - 22:20
Збірка: Затьмарення
Знову болить...
Як лезом по серцю,по венах
І знову банально.
А поруч розетка-
Звабливо-біла...
І цілих аж десять пальців,
тремтять божевільним бажанням.
Як бачиш,багатий вибір...
Я - зомбі.Дурепа.
Вже вкотре читаю рядок,
де ти брешеш.
Згоріти?Хвилина - не більше,
святі 220.
А смерть - вона просто правдива.
Бо їй не п’ятнадцять.
Кількість рецензій: 5
Середня оцінка: 8.80
