Хочу втекти, але не відпускає… і навіщо жити в смутках і в печалях? Хіба для Бога? Хіба таке життя прославляється різними письменниками, філософами, поетами? Значить життя – це мука задля когось? Чи тільки у мене воно таке спаскуджене… та… яка причина цього? Невже через бажання любити, я маю страждати? Адже любов – це те, що дав нам Ісус… Тепер розумію… моя любов правильна… Ісус любив, хоча страждав болісними муками… Багато людей зрозуміли його любов… А… чи зрозуміє вона?.. Це все так смішно збоку виглядає, але як страшно в середині… Там усе розтерзане, облите кров*ю кохання… і серце ледве доживає… Хіба любов варта таких страждань?