Чому ти сьогодні не прийшов? Ти що соромишся мене? А може ти просто граєшся зі мною. Назначаєш зустріч, а сам не приходиш. Що тобі варте притягти ноги до призначеного місця? Ти би лише прошепотів моє ім’я і я б одразу примчала до тебе, наче на крилах любові. Невже ти мені не віриш? Що мені зробити для того, щоб ти нарешті повірив? Може прокричати на весь світ те, що ти, саме ти, моє сонце, яке світить і в день, і в ночі? Ти не віриш? А я можу. Пам’ятаєш, колись я тобі натякнула на те, що ти – моя Галактика, мій Всесвіт. Я тобі нічого не казала, а лише написала пару пісень, які ти згодом прочитав. Я не знаю чи ти здогадався. А я молилися, щоб ти зрозумів, щоб ти нарешті усвідомив. А ти… Ти лише розмовляв зі мною про воду, погоду, двоюрідну сестру, інших дівчат… А мені так хотілося опинитися на їхньому місці! Так хотілося, щоб ти дні і ночі вів бесіди лише про мене. Хоча були пару історій, в які краще було б не потрапляти.
Але одного разу я почула, як ти захоплюючи оповідав про неї. В мені наче щось впало додолу і розбилося на мілліони дрібних часточок. Мабуть, назавжди розбилося.
Тоді я старалася не подавати виду. Я промовчала, а коли прийшла додому, то замкнулася в своїй кімнаті і думала про тебе. Спочатку хотіла встати та побігти зі швидкістю світла, щоб відговорити, розказати. Та щось мене стримало. А що – не знаю.
Інколи мені здається, що ти йдеш за мною слідом. Обертаюся – а там нікого. Лише собака бігає туди-сюди, туди-сюди… Тоді на мене находять спогади з наших дружніх прогулянок. Мене це гріє. Гріє навіть, коли холодно, коли зимно, коли самотньо… Я з надією йду до того місця, де ми вперше зустрілись і чекаю… Довго чекаю… Мені не потрібно багато часу з тобою. Я за три хвилини, лише за три хвилини зможу пережити все те, що вона не переживе і за десять років з тобою. Лише за три хвилини я встигну кардинально змінити все твоє життя.
Перша – «Привіт! Як справи? Як вона? Ще не покинула?», друга – «А ти знаєш, ти для мене завжди був більше, ніж просто друг. Якщо ти хочеш бути з нею – будь», третя – «Я без тебе не виживу у цьому світі, сповненому смутку і печалі! Я тебе кохаю!»