Навіщо ці нервові піруети.
Для чого ця гарячка на словах.
Одну за одною вбиваєш сигарети,
Лишаючи лиш попіл у думках.
Долонею нарізуєш повітря.
Чеканиш без упину мідь,
Своїх ідей і цю дрібну монету,
Зі мною намагаєшся пропить.
Їй-богу смішно; та не з тебе, тихо…
Поглянь, ось цей уже в салаті спить,
Он той сидить в дуплі, як птаха.
А цей узявся всім покрай налить.
Пристойна публіка зібралась, справді.
Вже й в караоке хтось комусь кричить,
Застольний механізм працє справно.
Лунає сміх і посуд дзеленчить.
Піднявся хтось, як прийнято, програмно,
Напевно тоста буде говорить…
Помовчав трохи, випив і галантно,
На танець даму взявся запросить.
Як слід вклонився, взяв за ліву руку,
Дозволив їй сто грам свої допить
І під якісь незрозумілі звуки,
Приклався ту мадам як слід крутить.
Не встигла дама сповна розкрутитись,
Як навкруги все стихло навіть ти.
Невже посміла музика скінчитись?
Лишень почали - знов до столу йти.
***
Іще зо-два повітрянно-слонячих па,
Без звуків ритму і так само сенсу.
О Боже! Що це?! Та невже він впав!
Нещасний, треба ж зразу стільки стресу!
Ага то це підлога тут якась крива.
Не розгубився, вигукнув протестно.
Вже танець дотанцьовувать не став,
Й до столу даму проводив гротескно.
Оце так номер, публіка притихла.
Умільці взялись шумно жартувать:
- Спіткало хлопа в танці трохи лиха
То це не ж не привід гостям сумувать!
***
Через хвилину все забулось. Знову,
Веселий гість-бармен звіряє чарку:
Ага! Ось тут і тут налив не повну!
Давай доллю! Протест зчиняє сварку.
Той що в дуплі сидів вскочив на ноги.
Напівпорожню пляшку вихопив із рук,
І «наливайкові» з розмаху "поміж роги".
Та так що той обм’як, присів і стух.
Здичілих месників диктатора-п’яниці,
Одразу декілька метнулось до «сови»,
І чийсь удар копитної правиці,
Невільно змусив і його в астрал піти.
Частина люду миттю по-щезала,
Залишивши наїдки і напитки.
Два тіла червленим вальтом лежало,
Адміністратор сумувала… збитки.
А далі все як треба, як годиться:
Швидка, лікарня, словом сміху мало.
Навіть мені в салаті вже не спиться
Що тут дивитись, вимикай, дістало…