до Шекспіра
Ihor Zubrytskyi — 22/09/2008 - 23:32
Збірка: Нова ера
Сліпець хоч і вогонь розпалить,
Та не побачить прірви стрімкий край,
І шлях для нього видасться за рай,
Й здаватиметься наче щастям марить.
О, старче, долю свою упізнай,
Та зрозумій її лихий каприз,
Тобі дорога зовсім не униз...
Обривів і падінь старанно уникай!
Можливо, час для тебе не настав,
В реінкарнації широкі двері,
Бо не потрібні гімни вже Венері.
Свій час давніше в самоті проспав!
Кохання квіти розцвітають рано,
Та в’януть у нерозумінь тумані.
Кількість рецензій: 5
Середня оцінка: 8.80