Сліпець хоч і вогонь розпалить,
Та не побачить прірви стрімкий край,
І шлях для нього видасться за рай,
Й здаватиметься наче щастям марить.

О, старче, долю свою упізнай,
Та зрозумій її лихий каприз,
Тобі дорога зовсім не униз...
Обривів і падінь старанно уникай!

Можливо, час для тебе не настав,
В реінкарнації широкі двері,
Бо не потрібні гімни вже Венері.
Свій час давніше в самоті проспав!

Кохання квіти розцвітають рано,
Та в’януть у нерозумінь тумані.