Супутник мій в житті - самотність
Не юнка це і не стара карга
І на руках вона мене не носить
Лишень на руки проситься сама
І горе дурневі що з милосердям власним
До неї завітає в тяжкий день
Залізши раз на плечі вже не злазить
Вона сідлає міцно, а проте...
Тут правило працює золоте
Чим більше вона друзів набуває
Тим більшою сама стає
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 7.00