Свої віршовані кастети
Візьму у руки правоти
Поет рожевого куплета
Тобі від мене не втекти

Спиртного скла пляшковий колір
Розбито задзвенить в руках
Я лівою візьму за комір
А правою по печінкАх

Пустити б не мішало крові
Червоної від срамоти
За твій бридкий рожевий колір
Та шкода сніг поганити…