Збірка: Намистинки
Метелики зими запорошили снігом,
Знайомі всі стежки покрала крига,
І я іду один до свого дому,
Шукаючи нову для всіх дорогу.
Навіщо, я молився сонцю й небу.
Навіщо, я писав листи до тебе -
розвішав на деревах замість листя
Та в тебе не було для мене місця.
Я скрізь порозливаю зимну воду
Аби відображала твою вроду.
У серці відмира твоя сніжинка...
Моя любов - моя крижинка...
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00