Поза ним...(Сценарій)
антін — 13/09/2008 - 23:15
Побачення. Я йду на побачення . На побачення з вибором.
Я не знаю чи я готовий. Дуже вражає те що я знаю, точніше кількість моїх знань. Надзвичайно мізерна кількість. Я говорю конкретно. Конкретно про те що я мало знаю, або ж розумію в собі. А про неї і мова не йде.
«Вона» - як часто це звучало, як часто це писалось. Ніби весь світ зациклений на комусь. «Вона» в кожного своя. Кожен старається щось їй донести. Їй і тільки їй, своїй. Всім байдуже що доносять інші своїм «Вона». Тому все це часто повторюється. А це в свою чергу хтось замітить і засмутиться. «Як так без індивідуальності?». І справді, чому часто «любов» проходить ніби по сценарію.
«Сценарій» - рольова гра в «кохання», без якої можна обійтись,
Але чомусь не всі бажають це зробити. Ця гра як залізниця – має різні кінцівки , різні початки , безліч розгалужень, прірви… і кінець.
Сценарій. Що він мені готує? Я уже не кохаю по сценарію. Я немовби побіг в іншу сторону, втік від нього злякався. Що мене чекає поза сценарієм? Я тут. Без сценарію, того чи іншого(хоча звідси видно що сценарій один, просто він широкий). Я опинився поза сценарієм, і хочу вас запевнити я тут не один. Правда,сам не знаю де я, з ким я і що мене чекає. Хоча ні, мене чекає вибір… чи це я його чекаю.
Я інколи думаю чи то може я зациклився. Як дізнатись чи то кохання?
Може я дійсно зациклився… І тепер ,як дехто вважає, я шукаю в інших її.
Прирівнюю всіх до неї.
Порівнюю…