Дивом дивуюсь
Вкриваюсь
Пурханням пухких пiр'їн
Скидаюсь
На раптово бiле
Курча
Гiлля
Здається таким привабливим
Але крила
Не для того,аби лiтати
Стрибати
I те не можу вище голови
Злослови
Вiчно кепкують над зростом
Та хiба це визначає могутнiсть?
Заткнутись
Слiд було всiм,якби знали
Що лева у груди менi
Заховали
Кожен рух
Сколихує електричнi хвилi
I полетiли
Сигнали у космос
Увага!
Вiльна людина!
Близько не пiдходити
Печиво не кидати
Руки не простягати
Бо не бере милостиню
Чи встою
Всю нiч на однiй нозi?
Коли не в змозi
Протестувати по-iншому
Загалом побiльшало
Ентузiазму
У мавп,стати подiбними
До нас,надлюдей
Лише вищiй клас
Вже давно захоплений
Людськими подобами свиней
А курча поки росте
Поки лев його не зжере
Зсередини
Люблю iнодi гризти
Саму себе
Бо так простiше
Нiж слухати бурмотiння
Вiчно всезнаючих
То краще якось
Своїми силами
Сама,чуєте!
То пiдiймайте зади
I бiжiть у далi
Якi вже чекають на вас
Своїми зеленими
Луками
I вiчним запасом
Пива
Огида
Марнота
Життя...