Смажена цибуля
best memories — 29/08/2008 - 15:17
Сухий, сірий такий день сидів на кам’яному троні та дивився на місто. Завжди, коли сидиш без діла – руки лізуть куди тільки можна. Хочеться і малювати, і готувати, але все якесь не таке. Треба ж робити з душею, а коли то так, то вже і ніяково. У такий самий день, коли мовчить телевізор, коли змарнілий час тече собі річечкою, чомусь я вирішила зробити добру справу. Ну кому як, а вірішила, що вікно треба привести до ладу. І все б було гарно, але тільки-но відкриваю вікно, хтось, у квартирі знизу чи зверху, починає смажити цибулю. «Як ти до людей, так і вони до тебе» - каже народна мудрість. Добрий день, і Вам, господаре! Можна подумати, що кожен день я смажу цибулю, та ще й не просто смажу, а на підвіконні ставлю – понюхайте, дорогі друзі і сусіди.
Скоро вже, мабуть, олімпіада буде, з приводу цибулі, а замість вічного вогню ми з гордістю понесемо сковорідку. Правда, не дуже довго, адже жінки у нас, - народ тендітний.