P.S. Перед прочитанням уявимо собі Англію середини 19-го століття, кімнату якогось замку і вдоволеного своїм життям лорда. Надходить 6-та година.

Вже незабаром час для чаювання,
ще день, але уже і вечір,
відкритим є для нарікань я,
хоча й лягають каменем на плечі.

Минулі звісно вищі й красивіші,
й таланти їхні вже всім знані,
читали і читатимуть їх вірші,
а зміна їх блукатиме в омані.

блукатиме напотемки й наосліп
шукатиме зернята істини навколо,
й чекатиме на результатний дослід,
щоб не назватися літературним клоном.

Щоб і собі знайти місцину,
де можна було би сказати: "це моє",
та часто видається що в країну
літературну, не пускають без пенсне.

Бо розділили вже всі землі
і провели кордони і дроти,
тож до просторів є даремно,
попробувати навіть підійти.