Зріє любові плід
На щедрій ріллі родючій.
Давній образі злючій
Парость давать не слід.

Зрілість- ні пари з вуст
Про ніжність й жагу кохання.
Але не вір мовчанню
Спраглих невтомних вуст.

Перлиною- в лона схов
Диво життя – воскресе!
Думаєш, із замісу
Глини?- з Твердинь Небес!..

Пісня, до неї- вірш,
Ковдру сплету з надії.
Колиска його – із мрії.
Не збудувать – міцніш!..

Відлік хвилин,- і зблід
Бог.Розлуча нас нині.
На материнській ниві
Час свій плекає плід.
Часу зростає плід!