Зодіак
Вітер Ірина — 24/07/2008 - 16:12
Збірка: Смакувавши тремтінням полум'я
Приречені навстіж вікна відкритися в білий світ,
У слово дуету якесь невпізнанне, бурхливе та сильне.
Сміливості досить залИшити болісний слід,
Не досить провулків, щоб стерти чуттями невинність.
Осквернені ницістю долі, не звикли постійно кричати
Про біль що збиралась із місяцем, чи то з роками.
Відстань ввижалась солодшим ще плодом омани,
А серце давно у собі знесилилось цукор тримати.
Не в оригінальному раю квіти нестримно пов'яли,
Таврували на темряві очі вітрила, та без корабля.
Несумісність між знаками нам без віршів віщували,
Збудоване місто губилось в бездонному слові – пітьма.